- стадний
- —————————————————————————————ста́днийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стадний — а, е. 1) Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо. || Власт. стаду, породжений життям у стаді. Стадний інстинкт. 2) перен. Який визначається несвідомим підкоренням індивідуальної поведінки поведінці юрби. Стадне почуття … Український тлумачний словник
стадний — [ста/днией] м. (на) дному/ д(‘)н ім, мн. д(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
стадність — ності, ж. 1) Стан і властивість за знач. стадний 1). Інстинкт стадності. 2) перен. Несвідоме підкорення індивідуальної поведінки поведінці юрби … Український тлумачний словник